H.264, H.265 і AV1: коротка історія відеокодеків
Відеокодер має одне завдання: зберегти якомога більше деталей зображення з якомога меншим обсягом даних. Один нестиснений кадр 1080p займає близько 6 МБ, а 30 кадрів на секунду — вже 180 МБ щосекунди. Передавати таке відео без стиснення непрактично. Завдяки внутрішньокадровому й міжкадровому прогнозуванню (що використовує подібність сусідніх кадрів), перетворенням і квантуванню кодери зменшують дані до кількох сотих початкового розміру.
H.264 (AVC): ветеран, що понад десятиліття панує у вебі
Випущений у 2003 році H.264 має найширшу підтримку серед кодеків: його декодують браузери, телефони, телевізори й камери. Він ефективно стискає відео й потребує мало ресурсів для декодування, тому залишається основним вибором більшості сайтів. Поширені файли MP4 у переважній більшості випадків містять відео H.264.
H.265 (HEVC) і AV1: змагання нового покоління
H.265 знижує бітрейт приблизно на 40% порівняно з H.264, і саме ним кодується більшість відео 4K/HDR. Проте його патентне ліцензування складне, а підтримка в браузерах різниться: Firefox довго його не підтримував. AV1, створений Alliance for Open Media (AOMedia) — об’єднанням Google, Netflix, Amazon та інших, — досягає ефективності H.265 без ліцензійних відрахувань. Його підтримують Chrome, Firefox і Edge. Він поступово стає новим стандартом потокового відео й ери 8K.
Що це означає для завантажень
- За тієї самої роздільної здатності файли AV1/H.265 помітно менші, але старіші пристрої можуть зависати або не декодувати їх
- Збереження оригінального кодека під час завантаження найкраще зберігає якість, оскільки немає втрат від перекодування
- Об’єднання й перекодування у браузері, зокрема інструментами цього сайту, залежать від підтримки відповідного кодека в WebCodecs